• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Школа педагогів

Новий навчальний рік: перезавантаження!

Стрічки у соцмережах заповнені яскравими фото усміхнених першокласників, святково вбраних дошкільників та їхніх батьків, відеозаписами зі святкових лінійок і численними вітальними листівками. Отже знову розпочинаємовідлік робочих буднів аж до наступного літа. Отже, знову розпочинаємо відлік робочих буднів аж до наступного літа. І хоча не всі наші вихованці мали такі тривалі літні канікули як школярі, від того 1 вересня не втрачає для них і для нас своєї особливості.

ГАРАНТУВАТИ ДІТЯМ БЕЗПЕКУ. Утім не лише фізичну, а й емоційну та психологічну. Так визначила одне із завдань на цей навчальний рік Міністр освіти і науки України - ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ. А ще закликала налагоджувати взаємодію з дітьми та їхніми батьками за принципами педагогіки партнерства.


Форми організації освітнього процесу в дошкільному закладі будуються на основі Базового компонента дошкільної освіти, в якому вміщено базовий зміст дошкільної освіти та який передбачає гармонійний та різнобічний розвиток дошкільника, формування його особистості, створення в умовах дошкільного навчального закладу розвивального життєвого простору, сприятливого для:
  • закладання основ його компетентності (розвиток досвіду, який допомагає дошкільникові розв'язувати проблеми у незвичайних умовах, здобувати нову інформацію, набувати мобільності);
  • формування шкільної зрілості: розумової зрілості (диференційоване сприймання, довільна увага, аналітичне мислення, наявність елементарних знань про природу, культуру, людей, самого себе, обґрунтовувати свої думки); соціальної зрілості (пов'язаної з умінням спілкування з дорослими та однолітками); емоційної зрілості (здатність адекватно реагувати на ситуації та події);
  • забезпечення балансу фондів «можу» і «хочу»; -розвиток у дитини зачатків активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції як системи ціннісних ставлень до природи, культури, людей, власного «Я»;-виховання у дошкільника творчого ставлення до життя

Новий "ВПЕВНЕНИЙ СТАРТ" - із нового навчального року.

Оновлена редакція Програми для дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт" отримала гриф "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України". Безумовним пріоритетом у практичному запровадженні Програми є особистісний розвиток дошкільника в різних видах дитячої активності, а не лише "знаннєвий приріст" за основними напрямами програми.

Радісне навчання, пріоритет партнерства і ровесництва, забезпечення максимальної активності дитини під час проживання кожного дня переддошкільного року - головні принципи Програми. Педагог, який дотримується цих принципів, зможе забезпечити впевнений і успішний старт дошкільників.

Як методичний супровід до Програми розроблено навчально-методичний комплект. Окрім власне Програми, він містить такі матеріали:

  • методичні рекомендації для педагогів - "Впевнений старт: книга вихователя" (у трьох частинах);
  • навчальний посібник для старших дошкільників - "Впевнений старт: книга дошкільника" (у трьох частинах);
  • довідник для батьків - "Впевнений старт: книга для батьків";
  • Альбом художньо-творчої діяльності - "Впевнений старт: альбом художньо-творчої діяльності" (у трьох частинах);
  • хрестоматія літературних творів.
Якісно реалізувати Програму може кожен вихователь, незалежно від рівня його професійно-методичної компетентності. ВИХОВАТЕЛЬ-ПОЧАТКІВЕЦЬ спробує йти запропонованим шляхом. ВИХОВАТЕЛЬ-ПОШУКОВЕЦЬ обовязково знайде спосіб раціонально варіювати у запропонованому матеріалі. ВИХОВАТЕЛЬ-МАЙСТЕР доповнить Програму своїми майстерними "рецептами". А ВИХОВАТЕЛЬ-НОВАТОР запропонує власний варіант наповнення Програми і поділиться ним з колегами.
ГОЛОВНЕ - ПЕДАГОГ ЗАВЖДИ МОЖЕ ВИБРАТИ, У ЯКИЙ СПОСІБ РЕАЛІЗУВАТИ ОСВІТНІ ЗАВДАННЯ!

Використовуємо поезію Т.Г.Шевченка

Вшанування памяті Т.Г.Шевченка - це всенародна традиція в нашій країні. 9 березня 2014 року вся прогресивна громадськість України відзначала 200-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка - видатного поета, письменника і художника. З творами Т.Г.Шевченка дітей ознайомлюють переважно в школі, проте в творчому доробку Кобзаря є такі поезії, зміст яких доступний і зрозумілий дошкільникам. Поетичне слово розширєю знання та уявлення дітей про навколишній світ, удосконалює ритміко-інтонаційну складову мовлення, збагачує словниковий запас, а також сприяє розвитку мовленнєвої діяльності в цілому.

Поетичні твори Т.Г.Шевченка допомагають у доступній формі ознайомити дітей з минулим України, глибше розкрити красу рідного краю, виховують бажання досконало опанувати рідну мову, сприяють розвитку психомовленнєвої функції та естетичному вихованню дошкільників...

Для кожного українця Батьківщина починається з Тараса Григоровича Шевченка. Його поезія відкриває світ у високій красі, будить поезію душі, яка формує кожну особистість, допомагає вирости гідною рідної землі.

/Files/images/DSCN0352.JPG

/Files/images/ДНЗ288.JPG

Виховувати серцем

Усім, хто читав книгу В.О. Сухомлинського “Серце віддаю дітям”, зрозуміла її назва, адже насправді, все своє життя Василь Олександрович присвятив вихованню дітей.

Він відкрив перед нами шлях до духовності, допоміг зрозуміти, що без духовного єднання всіх суб`єктів виховного процесу виховання не відбудеться. Батьки, Педагог і Дитина мають виховуватися одночасно!

Читаючи у Василя Олександровича про те, якими мають бути учитель, вихователь, батьки, як вони повинні ставитися до дітей, бачимо, що саме вихованню серця дитини великий педагог приділяв найбільше уваги.

Навряд чи знайдемо таке слово, до якого можна дібрати стільки епітетів, як до слова серце. Воно полум`яне, гаряче, добре, м`яке, чутливе, чисте. Найкращі людські якості – милосердя і сердечність. Найкращі почуття – любов, дружба, симпатія, доброзичливість – ідуть від серця. Його мова не потребує перекладу.

Василь Олександрович навчав нас, що серце вміє любити і страждати, воно ховається в п`ятки від жаху, завмирає в передчутті нащастя і потерпає від горя. Це на нього лягає камінь і в ньому народжується радість. Воно відчуває порухи іншого серця, може стрепенутися, дізнається про все набагато раніше, ніж голова. Щоб стати чутливим, серце має бути вихованим, культурним, витонченим. Невиховане серце – нечутливе, некультурне, а іноді й жорстоке.

Усе це й знаходимо у творах Василя Олександровича, які вивчаємо разом з дітьми та їхніми батьками. Весь колектив нашого дошкільного закладу причетний до роботи експериментального майданчика – усі дарують дітям свою любов, турботу. Вважаємо також, що повноцінними учасниками виховного процесу мають бути і батьки.

Намагаємося якнайдокладніше інформувати батьків про те, що відбувається в садочку, що їм потрібно знати про виховання дітей: це і виставки робіт дітей, і різні матеріали з педагогічної преси на теми, що хвилюють їх мам і тат.

Сьогодні батьки переважно дбають про інтелектуальний розвиток дітей. Вони змагаються, чия дитина раніше навчиться читати і лічити, грати на музичному інструменті, розмовляти іноземною мовою. Але мало хто переймається вихованням милосердя, чутливості, чуйності, розуміння іншої людини, тому й ставимо своїм найпершим завданням виховання сердець наших вихованців та їх батьків.

Ш.О. Амонашвілі в книзі “Істина школи”, звертаючись до директорів, каже: “Підніміть голову, любий директоре! Зверніть увагу на духовну височінь, бо ж сказано: “Променеві легше шукати підняті голови”. Бачите, до вашого кабінету завітала Істина – це В.О. Сухомлинський. Він вам дари свого духу простягає - ... Берііть! Ми вдячні Василеві Олександровичу за неоціненні “дари”, які беремо з його скарбниці, раді з того, що в нашому садочку всі відчувають “дух” великого педагога. Робота нашого колективу змістовна, цікава, наповнена сенсом.

Заглиблюючись у твори В.О. Сухомлинського, відкриваємо такі філософські глибини, про які з першого читання і гадки не мали, тож вважаємо за потрібне поділитися своіми відкриттями з батьками. Вивчаємо твори Василя Олександровича з дітьми та їхніми татами і мамами, ставлячи при цьому різні завдання. Так, читаючи дошкільнятам казку “Камінець і струмочок”, ознайомлюємо їх з живою та неживою природою, пропонуємо подумати про що міг би нам розповісти цей камінець. А з дорослими намагаємося з`ясувати, з чим би вони порівняли себе – з каменем чи струмком, чи багато таких “каменів” зустрічалося на їхньому життєвому шляху, чи правильна думка про те, що камінь легше обійти тощо. Казка “Дуб і лоза” спонукає нас звернутися до батьків з такими запитаннями: Чи можете навести приклади зі свого життя, коли ви могли б порівняти когось з вашого оточення з дубом чи лозою? Як ви зустрічаєте негаразди – з піднятою головою, чи, може, доводилося й “прогнутися”, змінити свою позицію, сказати неправду, поступитися своїми принципами? Чи багато у вас знайомих, які, не бояться нічого і нікого, твердо відстоюють свої права? (Твори “Колючка не може бути доброю”, “Лебедина пір`їнка”, “Усмішка”, “Ті самі слова”, “Які вони бідні”, “Лілія і черепаха” та багато інших). Ви б бачили вирази облич тат і мам! Вони до цього і гадки не мали, який глибокий зміст мають твори В.О. Сухомлинського, а дехто і зовсім не чув про його оповідання для дітей. Потім на зборах батьки схвильовано розповідали, які відкриття для себе робили, читаючи Василя Олександровича.

Таким чином збагачення духовності батьків, поширення серед них педагогічних знань – одне з важливих завдань нашої повсякденної роботи.

Ми розповідаємо їм, що любов матері до своєї дитини – то початок виховання серця сина чи доньки, яке можливе лише за прямого впливу – від серця до серця. Серця налаштовані одне на одне, працюючи в унісон. Існує таке поняття – сердечна спорідненість. Ось до неї й прагнемо всі разом, виховуючи дитину.

Ми повсякчас намагаємося стати ближчими до родин вихованців, поріднитися, порозумітися з ними, визначити основні вектори спільного впливу на наших малят, досягти єдності вимог у вихованні.

Як і в будь-якого педагога, у Василя Олександровича під час роботи з дітьми виникало безліч проблем. Його заслуга в тому й полягає, що він умів не тільки поставити питання, а й знайти на нього відповідь.

Гортаємо сторінки славнозвісної книги “Серце віддаю дітям”:

“Мене дуже непокоїла байдужість окремих дітей до живого і прекрасного в навколишньому світі, тривожили вчинки, що свідчили про незрозумілу, на перший погляд, дитячу жорстокість”. “Як пробудити в дітей добрі світлі почуття, як утвердити в їхніх серцях доброзичливість, дбайливе ставлення до живого й прекрасного?” – замислюється педагог.

І тут же відповідь: “Досвід підтверджує, що добрі почуття своїм корінням сягають у дитинство, а людяність, доброта, лагідність, доброзичливість народжується в праці, хвилюваннях про красу навколишнього світу. Добрі почуття, емоційна культура – це серцевина людяності. Якщо добрі почуття не виховані у дитинстві, їх ніколи не виховаєш”.

Які ж шляхи виховання духовності пропонує нам В.О. Сухомлинський?

* Розкриття перед дітьми краси світу, природи, людських стосунків:

“Милування красою – це лише перші паростки доброго почуття, яке треба розвивати”; “Дитяче серце чутливе до заклику творити красу”.

* Слово вихователя, книга, музика, мистецтво:

“Слово казки живе в дитячій свідомості. Серце завмирає в дитини, коли вона слухає або вимовляє слова, що створюють фантастичну картину”.

* Навчання дітей співпереживати, відчувати, ставити себе на місце іншого.

“Як добитися, щоб діти, побачивши горе іншої людини, подумки ставили себе на її місце, щоб яскрава думка пробуджувала яскраві почуття, щоб особистість маленької дитини ніби зливалася з особистістю людини, в житті якої страждання, щоб у людини, яка переживає горе, дитина бачила й відчувала саму себе?”

* Метод емпатії:

“Сердечна чуйність до духовного світу іншої людини пробуджується в дитинстві і під впливом слова вихователя, і під впливом настрою колективу. Дуже важливо пробуджувати поривання сердечної чуйності, готовності до доброго вчинку в усіх дітей”.

* Виховання вдячного серця:

Є таке поняття, як виховання вдячного серця. Йдеться про виховання бажання дякувати не лише словом, а й серцем, ділом, пам`яттю. Виховання вдячності серця – профілактика агресивності, жорстокості, прояви яких спостерігаємо сьогодні навіть у дошкільнят.

Духовність починається з атмосфери, яку вихователь створює у групі. Працюючи з дітьми, слід керуватися насамперед їхніми інтересами, потребами, нахилами, враховувати особливості й індивідуальний темп розвитку для якнайєфективнішого духовного збагачення і розвитку мислення дитини.

Досягнення цих непростих завдань значно полегшиться, якщо педагог буде створювати й підтримувати у своїх стосунках з дітьми атмосферу особливої доброзичливості, щирості, поваги до особистості вихованця.

У процесі виховання дітей дошкільного віку особливе значення має емоційний комфорт дитини, оскільки практика свідчить, що саме він є однією з головних умов гармонійного розвитку творчої особистості в сучасних умовах.

СЕМІНАР для педагогів закладу

"Мовленнєве розвивальне середовище як одне з головних чинників формування соціальної компетентності дошкільника"

І

Пріоритетні напрями діяльності дошкільних навчальних закладів – переосмислення розвивальних, виховних і навчальних завдань, використання особистісно-орієнтованого підходу до розвитку кожної дитини, впровадження в освітній процес найкращого педагогічного досвіду роботи, новітніх технологій виховання та навчання тощо.

Зміст освітньої роботи з дітьми дошкільного віку має відповідати основним вимогам та концептуальним засадам Базового компонента дошкільної освіти України – оволодіння змістом дошкільної освіти впродовж всього періоду дошкільного дитинства, визнання цінності кожної вікової сходинки в особистісному розвитку при повній реалізації дитиною своїх потенційних можливостей.

Організація розвивального простору як одного із найголовніших чинників освітнього процесу і формування повноцінної життєтворчої особистості дитини є також одним із основних завдань педагогічних колективів дошкільних навчальних закладів.

У зв’язку з тим, що процес спілкування є одним із головних чинників формування соціальної компетентності дошкільника та розвитку гармонійної особистості в цілому, слід виділити в загальному розвивальному просторі важливу спільну складову – мовленнєве розвивальне середовище.

Спираючись на концептуальні засади Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», слід не виокремлювати фрагменти роботи суто мовленнєвого змісту, а поєднувати їх з усіма змістовими лініями, що й сприятиме гармонійному розвитку дошкільника та задовольнить професійну потребу сучасного творчого педагога.

Продуктивною формою мовленнєвого розвитку дітей є вільна, й самостійна діяльність у спеціально організованому середовищі, де педагог надає кожному право вибору: де, коли, скільки часу і з ким діяти. Тому в кожному фрагменті мовленнєвої активності розвиваються всі лінгвістичні компоненти, то домінуючи, то стаючи тлом для інших.

Традиційна методика розвитку мовлення дітей надає виняткового значення оволодінню мовними засобами, формальними показниками яких є звуковимова, лексичний запас, граматична правильність. Ми ж розглядаємо оволодіння цими засобами як попередній етап успішної мовної взаємодії з партнерами у спілкуванні, в чому полягає комунікативна компетентність.

Центральною фігурою освітнього процесу є дитина – мовленнєва особистість. Пошук і забезпечення природо відповідних компонентів середовища, які б допомагали її повноцінному становленню, триває у роботі зі старшими дошкільниками.

Основою розвивального середовища для становлення такої особистості є забезпечення доброзичливої атмосфери, де б дитині надавалося право на мовленнєву активність, на довіру, на помилку та доброзичливе ставлення.

Перший і найважливіший компонент успішного процесу – насичення мовленнєвого середовища, в якому постійно чи тимчасово перебуває малюк, зразками рідної мови. Дитина може розвиватися як представник людства і як його рівноправний член лише під впливом мовлення людей, які його оточують.

Гармонізація взаємин педагога з дитиною є основою розкриття способів її мовленнєвої взаємодії зі світом природи, культури, людей та з власним внутрішнім єством.

Важливо наповнювати середовище, в якому перебуває дитина, емоційними для неї подіями, фактами, позаяк емоції є базовим підґрунтям психічного розвитку. Розвивальним є й наповнення життєдіяльності суто дитячими формами діяльності.

ІІ

В дошкільному навчальному закладі другий рік працює творча лабораторія педагогів «Розвиток зв’язного мовлення», підґрунтям якої є ідея особистісно орієнтованого розвитку кожної дитини. Пошук ефективних засобів впливу на формування виразного граматично правильного мовлення, оволодіння дітьми навичками мовного спілкування, створення педагогічних умов, які б підвищили рівень оперування дошкільників граматичними категоріями та рівень їх активності у мовленнєвій діяльності – мета роботи лабораторії. Результатом роботи лабораторії є: опрацювання науково-методичної літератури з цих питань, аналіз етапів розвитку мови в онтогенезі; згруповано спеціальні прийоми активізації мовлення дитини в залежності від рівня загального мовленнєвого розвитку; розроблено рекомендації комплексного підходу узгодженості роботи вчителя-логопеда, вихователя, батьків; надано рекомендації у плануванні індивідуальної роботи з дітьми (з урахуванням особливостей кожного рівня мовленнєвого розвитку). Практичні форми робот з дітьми-логопатами вчителів-логопедів, вихователів демонструються колегам як у вигляді відкритих занять так і у вигляді відеофільмів.

Одним із завдань для творчої лабораторії було створення графічного перспективного плану роботи з розвитку мовлення дошкільників за тематично-блочною системою планування, яка б допомагала педагогам у створенні мовленнєвого простору у кожній віковій групі

Виступи вчителів-логопедів Ожимової Світлани Михайлівни, Смаглюк Маргарити Віталіївни, Голдаєвої Ольги Євгеніївни, Сербіної Олени Михайлівни, Бєлоус Вікторії Миколаївни з відео переглядом видів роботи з дітьми переконливо доводить їх професіоналізм у різноманітності методів і прийомів, засобів впливу для стимулювання мовленнєвого спілкування. Саме роботу на вищому організаційниму та фаховому рівні вини продемонстрували на районному семінарі для керівників та вихователів-методистів ДНЗ.

ХАРАКТЕРИСТИКА ТАБЛИЦІ ГРАФІЧНОГО ПЕРСПЕКТИВНОГО ПЛАНУ роботи з розвитку мовлення з урахуванням блочно-тематичної системи планування з інтеграційним підходом до організації життя дитини в умовах дошкільного навчального закладу була здійснена вчителем-логопедом Ожимовою Світланою Михайлівною на районному семінарі вихователів старших дошкільних груп..

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», вимоги до рівня розвиненості, вихованості, навченості дітей дошкільного віку визначаються Базовим компонентом дошкільної освіти України (державним освітнім стандартом) і реалізується Державною базовою програмою як основною та додатковими, рекомендованими або схваленими Міністерством освіти і науки України в установленому порядку.

У зв’язку з прийняттям Закону України від 06.07.2010 № 2442-VI «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», розробленням Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року постала проблема надання обов’язкової дошкільної освіти всім дітям, які досягли 5-річного віку. Для її розв’язання передбачається запровадження різних форм охоплення дітей дошкільною освітою, зокрема через організацію груп повного або короткотривалого перебування у дошкільних навчальних закладах різних типів, форм власності, з різним режимом роботи, у тому числі сезонними, а також груп підготовки до школи при загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах, соціально-педагогічного патронату тощо.

Враховуючи різну періодичність, тривалість охоплення дітей організованими освітніми впливами в умовах тієї чи іншої форми здобуття дошкільної освіти, необхідно диференціювати обсяги розвивальних, виховних, навчальних завдань освітньої роботи з дітьми старшого дошкільного віку.

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» як додаткова освітня, комплексного характеру, відображає запити практиків та враховуючи кращі на даний період теоретичні й методичні рекомендації, пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з 5-річними дітьми, націлює педагогів і батьків на особистісний розвиток дітей за основними напрямами та робить окремий акцент на ігровій діяльності – провідному виді діяльності для всього дошкільного дитинства, незамінному засобі розвитку дітей. Цим зумовлено структуру програми. Основний програмовий зміст упорядковано за розділами:

· фізичний розвиток;

· пізнавальний розвиток;

· мовленнєвий розвиток;

· художньо-естетичний розвиток;

· ігрова діяльність.

У кожному розділі окреслюються ключові освітні завдання, подаються поради батькам стосовно організації спільного буття дорослих з дітьми та визначаються показники розвитку дітей.

Програма не виокремлює завдання соціально-морального, емоційно-ціннісного розвитку дітей у самостійні розділи. Ці завдання викладено у контексті розвивальної роботи за розділами Програми.

У Програмі «Впевнений старт» сім’ю визнано основною соціальною інституцією, відповідальною за якісну підготовку дітей до набуття життєвої компетентності. оскільки сім’я обирає доступну для себе форму здобуття дітьми дошкільної освіти, вона має право розраховувати на кваліфіковану допомогу держави у реалізації конституційних прав і гарантій щодо рівних умов отримання дітьми якісної, доступної освіти вже у передшкільний період свого життя. З метою такої допомого родинам кожний розділ даної Програми пропонує адресовані їм поради, дотримання яких забезпечить цілісність і неперервність освітнього впливу на дітей.

Програма містить психологічну характеристику дитини дошкільного віку.

У додатку до Програми наведено орієнтовний режим організації життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку, форми роботи з дітьми за кожним розділом та орієнтовні показники нервово-психічного розвитку дітей 5-6 років і практичні поради батькам і педагогам щодо виявлення здібностей кожної дитини.

ІІ. Творча група педагогів

У закладі працює творча група педагогів у складі: завідувача Трішкіної О.Є., вихователя-методиста Ханіної О.Г., вчителів-логопедів Ожимової С.М., вихователів Прутко М.В., Бабиніної Н.І., Ругаль А.А., Фірової Н.В., яка займається пошуком сучасних підходів до гуманістичного виховання у світлі вимог Базового компонента дошкільної освіти. Головною метою роботи творчої групи є формування психологічної грамотності педагога, його професійної зрілості, педагогічної культури та майстерності, виховання педагогів, здатних вирішувати нові завдання, результативно працювати у час модернізації дошкільної освіти за особистісно орієнтованою моделлю. В результаті роботи розроблено умови для ефективної реалізації Базового компонента, сформовано вимоги до створення розвивального життєвого простору, підібрано інформаційну базу, дібрано конспекти занять, вправ, ігор тощо. Педагоги постійно займаються оглядом новинок наукової та методичної літератури, розробляють форми організації роботи з педагогами по ознайомленню з сучасними підходами до гуманістичного виховання дошкільників. Слід відмітити значні зміни у здійсненні гуманістичного виховання дошкільників: педагоги закладу більше стали залучати дітей до матеріальної та духовної культури людства, стали більше орієнтуватися на індивідуалізацію та диференціацію виховання, розвитку і навчання дітей, враховувати їх особистісний розвиток та вікові особливості, залучати до цієї роботи батьків.

Так одним із завдань для творчої групи закладу було створення розробки основних орієнтирів змістового наповнення освітньої роботи з 5-річними дітьми, згідно програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».

Вихователі дошкільного навчального закладу відвідали уроки у школі, для відпрацювання наступності в роботі зі старшими дошкільниками та учнями першого класу.

/Files/images/PB270008.JPG

/Files/images/PB270011.JPG

На занятті Майстер-класу вчителя-логопеда Сербіної Олени Михайлівни "Розвиток зв'язного мовлення дошкільників" проводено диспут на тему "Чи є зв'язок між розвитком імпресивної та експресивної мови?" за участю педагогів закладу та студентів Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди

Заняття Майстер-класу вчителя-логопеда Ожимової Світлани Михайлівни із застосування методики М.О.Зайцева з навчання раннього читання з дітьми-логопатами - "Навчання ранньому читанню як стимуляція правильного формування звуковимови, лексики, граматичної будови мовлення та зв'язного мовлення" знайомлять педагогів із авторською програмою М.Зайцева

Обучение чтению по методике Н.А.Зайцева

Н. Зайцев изобрел оригинальный способ интенсивного обучения чтению. Легко и непринужденно, играя, дети познают грамоту. Ребенок играет, и сам того не замечает, как учится читать. Метод обучения чтению по складам известен еще со времен Л.Толстого (книга «Юности честное зерцало»).

/Files/images/Кубики Зайцева 021.jpg

Что такое кубики Зайцева? Это систематизированное размещение на кубиках всех возможных в русском языке складов. По методике Н.Зайцева обучение чтению происходит не через звуки, а через склады. Склад – это фонетически законченная единица информации. Ребенок начинает говорить складами. Потом мы пытаемся научить его буквам и звукам, вводим понятия, собственно и ненужные для обучения чтению. С этим соглашаются и русские фонетисты: Л.Бондаренко, Л.Зиндер. Метод Н.Зайцева избегает двойного перехода склад – звук – склад (от лепета ребенка в раннем детстве до изучения букв с воспроизведением «алфавитного» названия, и до чтения), потому читать легче.

/Files/images/Методика М.Зайцева 001.jpg

Из чего состоит пособие Н.Зайцева для обучения? Пособие состоит из кубиков и таблиц.

Кубики отличаются друг от друга по величине и цвету. По цвету кубики делятся на: «золотые» (большие – А,Э,О,У,Ы и маленькие – Я, Е, Ю, Ё, И), «железные» - звонкие согласные, «деревянные» - глухие согласные, белые – разделительные знаки и большая буква. На больших «деревянных» и «железных» кубиках – буквы, которые обозначают твердые согласные звуки, а на маленьких – мягкие согласные.

Таблицы Зайцева – это систематизация складов.

Главный принцип метода – все кубики даются одновременно. Кубики различаются больше, чем по 30 признакам.

Методика, разработанная Николаем Александровичем Зайцевым, обосновывается многими данными психологической науки.

На этапе мотивации учебной деятельности методика затрагивает процесс становления внутренней позиции школьника. Дети, приходящие на занятия, как правило ещё дошкольники, ощущают себя в новой социальной роли, роли ученика, взрослого, что придаёт им дополнительные стимулы к учению. Дети приходят на занятия, принося с собой всю школьную атрибутику, возвращаясь домой и обыгрывая прошедший день, они, по наблюдению родителей, воспроизводят в играх моменты школьно-учебной деятельности, то есть собственно школьное, учебное содержание занятий. Приобщение к серьёзной, школьной жизни помогает в дальнейшем быстрее адаптироваться в условиях настоящего школьного образования, делает смену социальных ролей (дошкольник - школьник) более безболезненной и мягкой.

Задания, сложность которых находится в зоне ближайшего развития ребёнка, стимулируют желание учиться. Обучение чтению при помощи игровых кубиков Зайцева требует выполнения довольно сложных мыслительных операций, которому ребёнок учится под руководством взрослых. Таким образом, методика Зайцева позволяет организовать работу детей как преодоление системы «посильных трудностей», решение задач, не слишком лёгких и неинтересных, но и не слишком трудных и утомительных. Это позволяет наиболее интенсивно задействовать в учебной деятельности познавательный интерес ребёнка.

Ведущей деятельностью старшего дошкольника является игра, в младшем школьном возрасте - это учебная деятельность. Вопрос об особенностях ведущей деятельности периода перехода от дошкольного к младшему школьному остаётся открытым. Игра как ведущий вид деятельности должна полностью исчерпать свои возможности, должна изжить себя. Игра должна плавно перерасти в учебную деятельность. Учебная деятельность на первых этапах своего становления должна носить игровой характер. Именно этому и способствует игра-пособие «Кубики Зайцева». Игра плавно переходит в учебную деятельность, без противоречий в психике ребёнка. Дети овладевают учебными навыками, учатся читать в игре.

Игровая деятельность сопровождает весь учебный процесс: знакомство с кубиками, находящимися в составе пособия, написание слов, составление рассказов к рисункам, составление текстов и т.д. Причём игра воспринимается не как развлекательный элемент обучения, а как самостоятельный поиск, выбор возможных ответов и во многом самостоятельная постановка цели.

«Игра только тогда и там, где есть твой выбор, твой поиск, твоя борьба... Используются твои индивидуальные качества. Без выбора, поиска, борьбы нет игры» - так справедливо утверждает Н. А. Зайцев. В процессе игры дети учатся различать твёрдые и мягкие, глухие и звонкие согласные, проводить классификации, работать с таблицами, писать и читать слова, предложения, тексты. Игровая деятельность при обучении по этой методике является ведущей, что учитывает психологические особенности детей дошкольного возраста.

Выше уже говорилось о том, что в дошкольном возрасте идёт становление и развитие операционально-технической сферы деятельности (развитие символической функции). Дети усваивают знаки - буквы, тем самым развивается способность психики замещать одни объекты (звуки) другими (буквами), а начинаем этому учить с конкретного предмета - символа - кубика. Работа с кубиками Зайцева способствует формированию умения различать слово и обозначаемый им предмет, внешнюю и смысловую сторону слова. Дошкольник может определить звуковой и буквенный состав слова с опорой на кубик. Слово, записанное кубиками помогает в дальнейшем первокласснику составлять схемы-модели слов, как этого требует школьная программа.

Дети, обучающиеся по методике Н. А. Зайцева, могут сравнивать слова, отвлекаясь от их предметных значений. Так, отвечая на вопрос: «Какое слово длиннее змея или шнурок?», дети подсчитывали количество кубиков в каждом слове, называли правильный ответ, аргументируя его тем, что «здесь кубиков больше».

Методика Зайцева помогает овладеть детям языковой действительностью, той действительностью, которая затем будет осваиваться на уроках русского языка. При обучении грамоте речь, являвшаяся ранее для ребёнка только средством общения, становится объектом исследования, анализа. Период вдумчивого отношения к языку приходится как раз на возраст 4-5 лет. При работе с кубиками дети учатся операциям сравнения, соотнесения между собой различных параметров языковой действительности: звук, слог, слово, предложение; звонкие и глухие, парные и непарные, твёрдые и мягкие звуки.

Обучение в дошкольном и младшем школьном возрасте должно быть наглядным, т. к. ребёнок этого возраста мыслит образами. Методика Н. А. Зайцева даёт возможность получать информацию с использованием большинства анализаторов: тактильных, слуховых, зрительных. Чёткое дифференцирование даётся средствами графики, цвета, объёма, веса, тактильных ощущений (вибрация наполнителя кубика, воспринимаемая пальцами руки). Многие сведения понимаются через тактильные ощущения. Например, понятия «твёрдый» «мягкий» звуки показаны различным объёмом кубиков: большой объём кубика - символ твёрдых звуков, маленький объём - символ мягких кубиков.

Обучение чтению идёт также и по таблицам, слоги в которых группируются с парными и непарными (как по глухости-звонкости, так и по твёрдости-мягкости), слоги с сонорными согласными и т. д., что позволяет ребёнку наглядно различать и выделять группы букв, слогов, обозначающих соответствующие звуки, представить звуки речи в системе.

Одним из важных моментов методики является поэтапное формирование умственных действий и связанных с ним понятий. Так на первом этапе ребёнок действует с материальными предметами - кубиками, на втором этапе каждое действие сопровождается словесными пояснениями и на последнем этапе можно наблюдать самостоятельное чтение ребёнка.

Таким образом, можно сказать, что методика Николая Александровича Зайцева позволяет осуществить переход игровой деятельности в учебную без противоречий в психике ребёнка, способствует становлению внутренней позиции школьника, благоприятствует развитию символической функции, выводит на новый уровень понимания наглядности, формирует умственные действия, лежащие в основе чтения и письма.

/Files/images/Навчання елементів грамоти.jpg

Обучение грамоте как раздел методики родного языка имеет богатую историю. Проблемы обучения грамоте волновали выдающихся педагогов прошлого - К. Д. Ушинского, Л. Н. Толстого, В. П. Вахтерова, В. А. Флёрова и др. Элементарная грамота (навыки чтения, письма и счёта) долгое время была недоступна для народных масс. В прошлом столетии на запоминание букв и «складов» тратили два года. Сегодня методика обучения грамоте рассматривает вопросы обучения чтению и письму шестилеток за семь месяцев; вопросы связи задач формирования элементарных навыков чтения и письма с задачами подготовки к усвоению грамматики, орфографии, фонетики, не нарушив требований доступности, систематичности и научности; методику введения игровых моментов в обучение.

Для этого обсуждение методов обучения грамоте, учебных комплектов и пособий, методических пособий для учителя идёт не только в министерских кабинетах, но и в школьных классах. В сложившейся ситуации каждому обучающему читать необходимо знать, как становилось и развивалась наука об обучении грамоте, потому что, «чтобы знать куда идти, надо знать, откуда мы пришли».

В 60-е годы нашего столетия на страницах педагогической печати (журналы «Советская педагогика», «Начальная школа») разворачивается дискуссия о формах и методах обучения грамоте. Причинами дискуссии с одной стороны были трудности слогослияния, с которыми продолжали сталкиваться учителя, применяя на практике аналитико-синтетический метод обучения чтению, с другой стороны новейшие знания, полученные учеными в результате проведения многочисленных научных экспериментов и теоретических исследований в области фонетики

Новейшие исследования в области фонетики, проведенные к началу 60-х годов позволили с уверенностью говорить о необходимости внести измене

Вихователь Прутко Марина Василівна закріплює отримані знання дітей у повсякденні/Files/images/Методика Зайцева.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 309