• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сторінка батьків

Консультативно-інформаційний центр для дітей та батьків, діти яких не відвідують дошкільні навчальні заклади, працює двічі на тиждень

вівторок з 11.00 до 15.00; четвер з 15.00 до 19.00

Положення про батьківський комітет КЗ "ДНЗ №288"(вкладення розміщено внизу сторінки)

Как подготовиться родителям и ребёнку, впервые идущему в детский сад?

  • Предупредить малыша, как минимум за неделю, повторяя по 2-3 раза в день, что скоро он идет в детский сад
  • За две недели (а то и больше) до поступления в детсад узнайте режим дня и начинайте приучать ребёнка к этому распорядку.
  • Сходите с ним несколько раз на прогулку в детский сад, не забывая пояснять, что сюда ходят детки, когда их папы и мамы на работе. Освойте маршрут от дома и обратно.
  • Ни в коем случае не обманывайте ребёнка, уходя от него тайком. Пообещайте, что скоро вернётесь, поцелуйте и уходите.
  • Обещайте ему в подарок новую игрушку в первый день, расскажите, что и вы в детстве ходили в садик.
  • Используя кукол и медвежат (зайчиков, собачек), обыграйте различные ситуации, которые могут приключиться в детском саду, в том числе ситуацию расставания с родителями, решения некоторых проблем.
  • Хорошо, если вы заранее познакомитесь с воспитателем, поговорите с ним о своём малыше.
  • Разрешите ему брать с собой любимую игрушку или другой предмет, ведь это частица привычного для него дома.
  • Адаптируйте ребёнка к новой обстановке: не оставляйте ребёнка в первый день одного, побудьте с ним и вместе вернитесь домой, а во второй день оставьте не больше, чем на 2 часа. И только со второй недели попробуйте оставлять на целый день.
  • Попросите разрешения оставить любимую игрушку малыша переночевать в садике, а на утро снова с нею встретиться. Расспрашивайте, что с игрушкой происходило, кто с ней дружил, кто обижал. Так вы узнаете о том, удалось ли ребёнку привыкнуть к садику.
  • Большой ошибкой является мнение, что воспитатель научит ребёнка всем необходимым навыкам, воспитает его вместо родителей. Сами научите ребёнка одеваться, собираться на прогулку, кушать.

Что ждёт вас в детском саду?

  • Максимально честно ответьте на вопросы, чем больше будет ответов «Да», тем легче ваш ребёнок адаптируется в новой жизни.
  • Умеет ли ребёнок устанавливать взаимодействие с взрослыми, ищет ли их помощи?
  • Умеет ли ребёнок самостоятельно и разнообразно играть?
  • Развита ли у него любознательность?
  • Стремится ли он к самостоятельности?
  • Владеет ли необходимыми навыками самообслуживания, пробует ли сам одеваться, есть, умываться?
  • Умеет ли убирать на место книжки, игрушки?
  • Хорошо ли малыш относится к посторонним взрослым?
  • Ребёнок не пугается посторонних взрослых?
  • Ребёнок с удовольствием вступает в контакт?
  • Проявляет ли ребёнок интерес к другим детям?
  • Не кружите вокруг садика, заглядывая в окна и всячески демонстрируя тревогу. Ничего страшного не случится.

/Files/images/DSCN0803.jpg

І н ф о р м а ц і й н и й л и с т

Однією з найбільш серйозних небезпек, що постійно підстерігає дітей, особливо в міських умовах, може бути зустріч із небезпечними незнайомцями - людьми схильними до злочинних дій, психічно неврівноваженими, а також тими, хто перебуває в наркотичному чи алкогольному сп’янінні. Серед них можуть бути ґвалтівники, грабіжники, хулігани, убивці, маніяки та ін. Для того, щоб уникнути такої небажаної зустрічі, а якщо вона все ж таки відбулася та зберегти своє життя й здоров'я необхідно знати й завжди дотримуватися простих й у той же час досить ефективних правил поведінки.

З метою запобігання торгівлі людьми (дітьми) та зіткнення з маніяками, насильниками та іншими правопорушниками, навчіть дітей правилам поведінки з незнайомими людьми, навчаючи дитину правил безпечної поведінки, у жодному разі не намагайтеся її залякати. Цим ви не лише не навчите дитину правильно поводитися у критичній ситуації, але, навпаки, можете сприяти негативному розвитку конфлікту. Адже неточні фрази, що лякають дитину, не навчать її правильній поведінці у разі можливої небезпеки. Та й надмірне залякування дитини контактами з правопорушниками може гнітюче впливати на її психіку і негативно позначитися на її майбутньому розвитку. Тому завдання батьків - навчити дитину бути обережною, але зовсім не перетворити її на панікера й боягуза.

Правила подінки з незнайомими людьми

- Не вступати в розмови з незнайомими людьми на вулиці, в міському транспорті, інших місцях, а у випадку коли поблизу немає інших людей не відповідати навіть на запитання незнайомців і при цьому не боятися показатися погане вихованими.

- Якщо незнайомці проявляють наполегливість в установлюванні контакту з вами необхідно терміново тікати від них. А якщо вони вас переслідують, необхідно голосно кричати й звати на допомогу.

- У випадку застосування незнайомцем фізичної сили, активно пручайтеся й голосно кричіть “Рятуйте!”

- Не приймати подарунків й особливо любих видів частувань від незнайомців: цукерок та інших кондитерських виробів, жувальних гумок, соків та інших солодких напоїв, у яких можуть знаходитися отрута та психотропні речовини.

- Ніколи не заходити одному в під’їзди будинків, ліфти й інші замкнуті приміщення разом з незнайомими людьми.

- Не підніматися поодинці по темним сходам, і ні в якому разі не заходити в чужі квартири. у разі нападу кличте на допомогу. Кричить голосно “Пожежа”, тому що на цей заклик мешканці будинків більш активно реагують, і активно захищайтеся! Для цього застосовуйте всі види опору: свої зуби, нігті, шпильки, гребінці та інші предмети що є під рукою.

- Не сідайте в машину, якщо в ній перебувають незнайомі люди.

- Ніколи поодинці, без друзів або батьків, не надавайте допомогу незнайомим людям у перенесенні речей, особливо до них додому або до їхньої машини.

- Ніколи не приймайте пропозиції від незнайомих людей сходити в кіно , кафе, бар або покататися на машині.

- Не розповідайте незнайомим людям де живете, хто ваші батьки, як ваше прізвище.

- Про всі дивні зустрічі, подарунки і пропозиції незнайомих людей обов'язково й негайно повідомляйте своїм батькам або вихователям.

- Пам’ятайте, що говорити ласкаві слова, обіймати, цілувати, дарувати подарунки й пригощати насолодами можуть тільки дуже близькі люди.

Телефони Національної гарячої лінії з питань запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 або 386 (короткий номер з мобільного) та Національної дитячої гарячої лінії

0 800 500 225 або 772 (для дзвінків з мобільного)

ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОГУЛЯНКИ ВИХІДНОГО ДНЯ

Сучасні батьки здебільшого так заклопотані буденними турботами, що мало дбають про організацію родинного дозвілля. Навіть якщо сімї вдається вибратися у вихідні на природу, то нерідко кожен займається своїми справами. В той час як малята, які більшість часу проводять у дитячому садку бракує батьківської уваги та піклування. прекрасною можливістю поглибити спілкування із своєю дитино., розвинути в ній спостережливість та бажання пізнання світу є спільні прогулянки вихідного дня.
Організовуючи спостереження за цікавими обєктами, залучаючи малюка до спільної корисної праці, проводячи цікаві досліди та експерименти, ви задовольняєте його потреби в русі, грі та пізнанні навколишнього світу, сприяєте гармонійному розвитку особистості, формуванню екологічного світогляду.
За будь-якої нагоди, вирушайте до лісу, парку, лугу, водойми, щоб помилуватися красою рідної землі. Захопіть із собою гостинці для лісових мешканців і разом облаштуйте для них їдальню. Разом поспостерігайте, як перед дощем стуляють свої пелюстки квіти, як літають над квітучим деревом бджоли, - і ви переконаєтесь, скільки нескінченних питань виникатиме у малюка, головне бути готовим для розмови. Перевяжіть із дитиною зламану гілку, приберіть галявину від сміття, і малюк почне дивитися на світ очима зацікавленої людини.
радимо батькам під час дозвілля на природі організувати спільні інтелектуальні ігри. Будь-які явища природи, предмети, обєкти, життєві ситуації можна задіяти в гру.
Дуже важливо, щоб прогулянки на природу стали справді доброю сімейною традицією - це зробить ваші стосунки з дитиною міцними та щирими.

/Files/images/P9132843.JPG

/Files/images/DSCN0640.JPG

ЗДРАСТУЙ, ЛІТО!

Літо, завдяки своїм сприятливим погодним умовам і широкому аспекту природних факторів, розкриває великі можливості для організації активної рухової діяльності дітей на свіжому повітрі упродовж всього часу перебування дітей у закладі. Керуючись інструктивно-методичними рекомендаціями додатку до листа МОНмолодьспорту України від 28.05.2012р. № 1/9-413 "Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній перод" у нашому закладі створено всі належні умови для успішного забезпечення цих завдань. Розпорядок дня у літній період побудовано так, що діти майже весь час перебувають на свіжому повітрі (незважаючи на спеку, знаходячись у тіні дерев). Прогулянкові майданчики та клумби квітів поливаються звечера та вранці. Діти отримують збалансоване, збагачене вітамінами харчування (багатий вибір овочів, щоденний фруктовий сік), раціональний питний режим упрожовж дня. Організовано ігри, розваги, спостереження, праця в природі, заняття з фізичної культури, зображувальної діяльності, читання художньої літератури і т.і., в які вміло вплітаються виховні освітні завдання. Проводяться загартувальні процедури із дотриманням санітарно-гігієнічних вимог: ходіння босоніж по траві, піску, загорання на сонці, миття та обливання ніг, рук водою контрастної температури, проведення ігор з водою у міні-басейнах... Активізовано роботу з батьками щодо охорони здоровя та безпеки життєдіяльності дітей у літній період: правила поведінки на водоймах, у лісі; профілактика кишкових захворювань іі т.д. Попереду три чудових місяці! від нас, дорослих - працівників дитсадка та батьків, залежить, якими будуть вони для наших вихованців. Літо - час оздоровлення дітей. Подбаймо ж про повноцінне загартування повітрям, сонцем, водою... Подбаймо ж про нові незабутні враження дітей від зустрічей з рідної природою, довкіллям...

ДЕТИ ДОЛЖНЫ ЭТО ЗНАТЬ!!!

Дошколята в своих играх повторяют действия взрослых. Нельзя быть уверенным, что ваш ребенок, оставшись один дома, не решится поиграть с коробкой спичек, не заинтересуется работой бытовой техники, которой достаточно в каждой квартире. Бывают случаи, когда взрослые вынуждены оставлять ребенка на какой-то промежуток времени без присмотра. Прежде чем уйти из дома, необходимо поручить наблюдать за ребенком старшим детям или кому-нибудь из взрослых. Особенно опасно оставлять детей одних в запертых квартирах. В случае пожара они не смогут самостоятельно выйти из горящего помещения наружу. Кроме того, спасаясь от огня и дыма, дети обычно прячутся в укромных местах. Отыскать их при пожаре дело нелегкое. У детей необходимо воспитывать навыки осторожного обращения с огнем. Нужно стремиться к тому, чтобы ребенок осознал, что спички не игрушка, огонь не забава, чтобы у него сложилось впечатление о пожаре как о тяжелой беде.

Дети обязательно должны запомнить свой адрес и телефон пожарной охраны «101», сотового телефона «112», чтобы при необходимости вызвать помощь. Учить детей соблюдать правила пожарной безопасности можно в увлекательной игре

Поиграйте с детьми в игру

В руках у ведущего воздушный шар. Играющий должен сказать последнее слово и передать шар другому участнику.

Этот шар в руках недаром.

Раньше, если был пожар

Ввысь взмывал сигнальный шар,

Звал пожарных в бой с пожаром.

Где с огнем беспечны люди,

Там взовьется в небо шар,

Там всегда грозить нам будет злой… (пожар)

Раз, два, три, четыре – у кого пожар в … (квартире)

Дым столбом поднялся вдруг.

Кто не выключил… (утюг)

Красный отблеск побежал.

Кто со спичками… (играл)

Столб огня чердак объял.

Кто там спички …(зажигал)

Побежал пожар во двор

Это кто там жег… (костер)

Пламя прыгнуло в листву,

Кто у дома жег…(траву)

Кто бросал в огонь при этом незнакомые …(предметы)

Помни каждый гражданин, это номер…(101)

Дым увидел – не зевай и пожарных… (вызывал)

Кто с огнем неосторожен, у того пожар возможен.

Дети, помните о том, что нельзя шутить с …(с огнем)

Литература

С.Маршак «Пожар», «Кошкин дом», Е.Пермяк «Как огонь замуж воду взял», Л.Толстой «Пожарные собаки», О.Сенатович «Осенний пожар», С. Михалков «Дядя Степа», К.Чуковский «Путаница», Г-Х.Андерсен «Сказка про спички», Т.Нуждина «История спички». С.Маршак «Сказка о неизвестном герое», Б.Житков «Пожар». Е.Хоринская «Спичка-невеличка»

ПОРАДИ ЛІКАРЯ

ВІТРЯНКА

Вітрянка відноситься до інфекційних захворювань, на які одного разу хворіють майже все. Найчастіше на вітрянку хворіють діти у віці від 3 до 9 років. Рідше - діти від 1 року до 4 та від 10 до 14 років. Перехворівши на вітрянку в дитинстві, імунітет до цього захворювання, як правило, залишається на все життя.

Збудник вітрянки: вірус, що відноситься до сімейства герпес-вірусів.

Джерело інфекції. Вітряна віспа надзвичайно заразна, вона передається повітряно-крапельним шляхом виключно від хворої людини до здорової. Причому хвора людина стає джерелом інфекції ще за 2 дні до її появи. Можливо також інфікування плоду під час вагітності матері, а також інфікування дітей від хворих на оперізувальний лишай, оскільки і вітряну віспу, і оперізуючий лишай викликає один і той же вірус.

Клінічна картина

Вірус потрапляє в організм людини через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів. Потім потрапляє в кровотік. Після потрапляння вірусу в організм інкубаційний період триває від 10 до 21 дня, найчастіше - 2 тижні.

У першу добу хвороби спостерігаються такі симптоми:

легке нездужання, зниження апетиту, поява субфебрильної температури, іноді температура перевищує 38 градусів. Потім з'являється висип. Він може з'явитися на будь-якій ділянці тіла: на стегнах, животі, руках, ногах, потім на обличчі та голові. Дитина може проявляти занепокоєння, так як висип свербить. Висип при вітрянці з'являється начебто поштовхами з інтервалом у 24 - 48 годин. Спочатку з'являється червона пляма діаметром 5-10мм, потім в центрі утворюється папула (вузлик), через кілька годин на її місці з'являється візикула (пухирець з прозорою рідиною), який через 1-3 дні лопається, підсихає і на його місці зявляється скориночка. Висипання зазвичай з'являються протягом 3-4 днів. Скориночка сходить без появи будь-яких рубців. У міру підсихання і сходження сипі температура падає і самопочуття хворого поліпшується.

Оскільки висипання з'являються не одночасно, то і підсихають вони в різний час.

При важкому перебігу вітряної віспи можна спостерігати рясний висип на тілі і слизових оболонках (очей, рота і статевих органів), значне підвищення температури тіла, блювоту і погане самопочуття дитини.

Лікування вітрянки

По-перше, якщо у дитини з'явилися висипання на шкірі і ви думаєте, що це вітрянка, все ж таки краще не гадати, а викликати лікаря. Він поставить точний діагноз і оцінивши стан дитини, призначить лікування. Зазвичай лікування проводиться вдома.

Лікування вітрянки звичайно ж не передбачає ковтання пігулок, але забезпечити дитині особливі умови все-таки потрібно:

постільний режим (на час появи висипу) часте пиття, дієта, збагачена вітамінами і обмежене вживання м'ясних продуктів. Стежити за чистотою натільної та постільної білизни, частіше його змінювати. Рекомендується змащувати 2-3 рази на день бульбашки 2-5% розчином марганцевокислого калію або 1% спиртовим розчином діамантової зелені. Стежити за тим, щоб дитина не розчісувала прищики. Якщо вона здере шкірочку до того, як вона сама відпаде, на місці прищика залишиться слід на все життя. Коротко стригти нігті малюкові, часто мити ручки з милом і відволікати його іграми, щоб руки весь час були зайняті. Приймати душ під час хвороби небажано, необхідний тільки гігієнічний догляд за статевими органами дитини

Що робити для профілактики вітрянки?

От ви дізналися, що в групі, яку відвідує ваша дитина хтось захворів на вітрянку. Що робити? Швидше за все, що б ви не робили, ваш малюк, як і всі його "одногрупники» перехворіють, навіть якщо хворої дитини відразу ж ізолюють. Але є в цьому і плюси. Адже в дитячому віці вітрянка переноситься набагато легше, ніж у дорослому.

Щоб полегшити перебіг хвороби лікарі радять підліткам та дорослим людям приймати препарати проти герпесу з ацикловіром.

Кір

Кір – гостре інфекційне захворювання, що характеризується лихоманкою, інтоксикацією, набряком верхніх дихальних шляхів і плямистою висипкою на шкірі.

Причина. Кір викликається вірусом, що швидко гине при нагріванні, та ультрафіолетовому опроміненні, під впливом дезінфікуючих засобів

Джерелом інфекції є хвора людина, що стає рознощиком інфекції за 2 дні до появи перших ознак захворювання і залишається небезпечною для навколишніх протягом 5 днів після появи висипки.

Передача інфекції відбувається повітряно-крапельним шляхом. Зараження кором через третіх осіб і різні предмети не відбувається через малу стійкість вірусу до зовнішнього середовища.

До кору високо сприйнятливі всі люди. Які не хворіли кором і не є щеплені, при зараженні занедужують у 100% випадків. В останні роки все частіше кором хворіють молоді люди, у яких згодом знизилася несприйнятливість до хвороби після зроблених у дитинстві противокоревих щеплень.

Процес розвитку хвороби. Вірус кору вбудовується в клітини слизуватої оболонки дихальних шляхів, там розмножується і кров’ю розноситься по всьому організмі. При цьому збудник накопичується в слизових оболонках очей, дихальних шляхів, порожнини рота, шкірі і вражає їх.

Кір приводить до зниження загального імунітету в період хвороби і наступних декількох місяців, що проявляється загостренням наявних у хворого хронічних запальних захворювань (гайморит, тонзиліт, отит і ін.).

Після перенесеного кору розвивається стійка довічна несприйнятливість до захворювання. Після щеплень несприйнятливість зберігається близько 15 років.

Як розпізнати Кір?

Інкубаційний період триває 9-11 днів. Захворювання починається з підвищенням температури тіла до 38-39 С, розвитку нежиті, грубого («гавкаючого») кашлю, осиплості голосу, світлобоязні, головного болю, загальної розбитості і порушення сну. З’являється одутлість обличчя, яскрава червоність коньюнктив і слизуватої оболонки порожнини рота

На 2-3-й день хвороби на слизуватій оболонці щік з’являються висипання у вигляді дрібних, розміром близько 1 мм, білих кольорів цяток, злегка виступаючих над червоною слизуватою оболонкою (плями Бєльського – Філатова – Коплика). Звичайно вони розташовуються групами, ніколи не зливаються між собою і по зовнішньому виду нагадують манну крупу. Зберігаються протягом 1-3 днів, потім зникають.

На 4-й добі хвороби за вухами і на переніссі, потім протягом доби на шкірі всього тіла, шиї і верхньої частини грудей з’являються цятки рожевого або червоних кольорів, які через кілька годин збільшуються в розмірах, перетворюються у великі плями пурпурних кольорів, мають нерівні краї, зливаються. Сип, як правило, рясна. Вид шкіри між елементами висипки звичайний. На 5-й добі сип поширюється на тулуб і руки, на 6-й – на ноги. Сип, як правило, рясна. Особливо багато її на шиї, грудях особи, трохи менше на тулубі, ще менше на ногах. У результаті злиття висипки на особі, воно стає одутлим, віка товщають, риси особи грубіють, і зовнішній вид особи різко міняється.

Період висипання характеризується підвищенням температури тіла до 40, посиленням запалення дихальних шляхів і погіршенням загального стану хворого. Температура тіла досягає максимуму на 2-3-й день висипання, а потім швидко знижується до норми, і наступає видужання. Сип зберігається протягом 3-4 днів, потім починає бліднути й здобувати бурий або жовтуватий відтінок у такому ж порядку, у якому вона з’явилася.

Відцвітання висипки може супроводжуватися шелушінням шкіри.

Ускладнення. Запалення легенів, вуха, придаткових пазух носа, поразка роговиці, нервової системи.

Розпізнавання хвороби. Діагноз кору підтверджується результатами дослідження крові, що береться з вени.

Як лікувати Кір?

Хворі легенями і середньоважкими неускладненими формами кору лікуються вдома під спостереженням дільничного лікаря. Хворі важкими і ускладненими формами цих захворювань направляються в лікарню.

Лікування хворого кором проводиться також, як хворих гострими респіраторними вірусними інфекціями. При вираженому запаленні коньюнктивітом око за нижні віка варто закопувати 20% розчин сульфаціла натрію по 2 краплі 3-4 рази в день, хворому додати зручне положення в постелі, щоб в очі не падав світло.

Ізоляція хворого припиняється через 5 днів з моменту появи висипки.

Як попередити Кір?

Надійним методом попередження кору є вакцинація

Контактуючи із хворим не щеплені і нехворілі на кір діти не допускаються в дитячий колектив протягом 17 днів. Їм протягом 2 доби після контакту з хворим проводиться вакцинація для попередження захворювання або вводиться імуноглобулін у дозі 0,25 мол/кг протягом 5 днів після контакту для попередження або полегшення перебігу хвороби

Кашлюк

Кашлюк — гостре інфекційне захворювання — викликається надзвичайно заразливою бактерією. Хвороба поширюється повітряно-краплинним шляхом на відстані 2—3 м. Хворіють діти частіше у віці від декількох місяців до 5—8 років. Ті, що перенесли кашлюк набувають стійкого імунітету; імунітет можна отримати і завдяки вакцинації. Вакцину кашлюку часто вводять разом з вакцинами дифтерії і стовбняку дітям до 7 років. Для дітей старше 7 років вакцину кашлюку в комбіновану вакцину не додають, оскільки хвороба в цьому віці вже не настільки небезпечна.

Загрозливим життю ускладненням кашлюку є пневмонія. Крім того, під час кашлю напруга тіла настільки сильна, що це може викликати грижі, випадання прямої кишки і крововилив в мозок. Протягом декількох подальших років у дитини, що перенесла кашлюк, з'являється схильність до інших захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем.

Симптоми кашлюка: на перших порах кашлюк виглядає як грип або респіраторна інфекція: червоність в горлі, кашель, чхання, очі, що сльозяться, легкий жар. Через декілька тижнів, кашель стає все більш болісним, напади починаються раптово і повторюються по 40 і більше разів протягом доби. Вони часто супроводяться блювотою. На останній стадії захворювання жар і інші симптоми минають, але кашель залишається. Важкі напади продовжуються, особливо ночами. Дитя кашляє по 8—10 разів, жодного разу не передихнувши, потім він нарешті зітхає, проводячи характерний судорожний і галасливий звук. Ця стадія може продовжуватися тижні, але врешті-решт напади кашлю слабіють.

Діатез ексудативний

Ексудативний діатез — підвищена чутливість шкіри і слизових оболонок до зовнішніх подразників. Ознаки ексудативного діатезу виявляються зазвичай вже в перші місяці життя дитини. Харчовими алергенами найчастіше є молоко, яйця, сир, шоколад, какао, полуниця, горіхи, апельсини.

Симптоми ексудативного діатезу: починається діатез у вигляді почервоніння на щоках, шкіра стає шорсткою і злущується. Надалі на цьому місці можуть з'явитися мокнуча екзема і свербіння. При діатезі, який в народі чистіше називають «почесухою», у дитини з'являються вузлики червоного кольору, що зудять, розташовані на згинах кінцівок. На слизових оболонках дітей, страждаючих ексудативним діатезом, часто спостерігаються запалення.

Неспокійний сон

Неспокійний сон дитини говорить про те, що у маляти щось не в порядку, щось болить. Тому треба постаратися з'ясувати причину поганого сну і насамперед спробувати усунути її. На додаток до цього можна скористатися народними засобами.

Профілактика ентеробіозу

Ентеробіоз - це дуже поширене паразитарне захворювання, особливо, серед дитячого населення.

Збудником є гострик - невеликий гельмінт білого кольору, довжина дорослої самки складає 9-12 мм, самця-3-5 мм, а місцем їх локалізації є нижній відділ тонкої кишки, сліпа кишка, а також верхній відділ товстої кишки.

Кількість гельмінтів може коливатися від кількох десятків до сотень, а іноді - й тисяч! Ентеробіоз може передаватися від людини до людини безпосередньо контактним шляхом, а також у штучних стоячих басейнах.

У дітей нерідко спостерігають самозараження. Резервуаром і єдиним джерелом інвазії є хвора людина. Механізм передачі – фекально-оральний, який реалізується контактно-побутовим шляхом через забруднені яйцями руки, натільну білизну, постіль, іграшки, предмети спільного і особистого користування. Яйця гостриків можуть підніматися в повітря із пилом, а потім заноситися під час вдихання у ротову порожнину і проковтуватися. Інвазійні яйця потрапляють у кишечник і розвиваються у статевозрілих самок і самців.

Самки після запліднення наповнені яйцями (до 17 тисяч кожна), спускаються вниз до прямої кишки. Частіше вночі, коли підвищується вологість тіла, гострики виповзають із анального отвору і на шкірі перианальних складок відкладають яйця.

Свербіж зумовлений секретом, що виділяє гельмінт під час яйцекладки, а також і його рухами. Людина (найчастіше дитина) роздряпує сверблячі місця, при цьому розносить яйця на руки, піднігтьові простори, тіло, простирадла. Сприйнятливість людей висока, а особливо дітей шкільного та дошкільного віку. Розповсюдженню ентеробіозу сприяють антисанітарні умови, скупченість населення в квартирах і в приміщеннях дитячих закладів.

Перші прояви хвороби виникають через 10-15 днів після зараження і проявляються стійким свербежем перианальної ділянки, який буває не тільки вночі, але і вдень, нерідко нестерпний. Діти погано сплять, стають плаксивими, в них погіршується апетит, зменшується працездатність та успішність, виникає безсоння, неврастенія, нічне нетримання сечі. Інколи спостерігаються болі в животі, нудота, блювота, тенезми, рідкий стілець, частіше з домішками слизу.

Крім цього, у інвазованих дітей не виробляються повноцінний імунітет після проведених профілактичних щеплень. Усі особи, які контактують із хворим ентеробіозом, повинні також обстежитись та, при необхідності, отримати курс лікування. Для підтвердження діагнозу ентеробіозу проводять лабораторні дослідження вмісту перианальних складок. Лікування ентеробіозу проводиться при суворому дотриманні заходів щодо попередження повторної інвазії або самозараження.

Оскільки ентеробіоз - це хвороба брудних рук, то чистота рук і нігтів, їх ретельне миття перед їдою, боротьба із шкідливими звичками брати пальці в рот, гризти нігті є основою успішного лікування. Інвазовані діти повинні спати в закритих трусиках, які слід щоденно міняти. Обов’язково перед сном і після сну мити з милом перианальну ділянку, щоденно змінювати натільну і, бажано, й постільну білизну.

Слід прасувати білизну, проводити вологе прибирання приміщень, щоденне миття тіла під душем. Дитячі іграшки потрібно мити мильно-содовим розчином або обдати кип’ятком. Враховуючи те, що гострики в організмі людини живуть 1 місяць, можливим є спонтанне виліковування без медикаментозних засобів при ретельному дотриманні гігієнічних навичок.

Школа молодих батьків працює раз на місяць (останній четвер) у групах раннього віку.

1.Спільна робота вихователів, психолога та батьків з питання оптимальної адаптації дітей до нових соціальних умов. (Вересень).
2.Ознайомлення із завданнями Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі"- "Раннє дитинство" - ранній вік. (Жовтень).
3.Територія "Я" дитини та її облаштування вдома. (Листопад).
4.Організація правильного харчування дітей раннього віку. (Грудень).
5.Виховання культурно-гігієнічних навичок. (Січень).
6.Дотримання режиму дня - запорука здоров'я дітей. (Лютий).
7.Роль сім'ї у розвитку пізнавальних здібностей дітей. (Березень).
8.Забезпечення єдності цінностей, вимог, підходів і інтересів у житті дітей і дорослих вдома й у групі дошкільного закладу. (Квітень).
9. Виховуємо начала духовності. (Травень).
КОНСУЛЬТАТИВНО - ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР "Родина" для індивідуальних та групових консультацій батьків за запитом у адміністрації - працює кожний четвер щомісяця з 15.00 до 18.00

Школа молодих батьків

"Спільна робота вихователів, психолога та батьків з питання оптимальної адаптації дітей до нових соціальних умов.

Ми розуміємо, що батьки — не просто помічники педагогів, а рівноправні учасники пізнавального, мовленнєвого, фізичного, емоційно-ціннісного, соціально-морального та креативного розвитку дітей. Тому лише разом із сім'єю можна повноцінно формувати життєву компетентність дітей. А щоб така взаємодія була ефективною, ми багато уваги приділяємо збагаченню виховного потенціалу родини, педагогічної культури батьків. При цьому кожна зі сторін є одночасно і об'єктом, і суб'єктом збагачення педагогічного досвіду. Взаємодія педагогів з батьками грунтується на доброзичливості, такті, повазі, довірі, відвертості та оптимізмі.
Кiлькiсть переглядiв: 300